Технічне


Свого часу на єбеї замовив собі чудо китайскої телефонної промисловості Anycool t808 (хто в курсі, Самсунг в Китаї розповсюджується під маркою Anycall, тобто тут піратять навіть у майже співвітчизників :) Чекав понад два тижні.

Приїхав телефон як раз за декілька днів до НР.
92301894_o.jpg

Отже, давайте почнемо з вад:

Фотєк там лайно, з обіцяних 1.3 мегапікселя є тільки VGA, але на контакти цього досить.
Русифікація жахлива. ПОВНІСТЮ ЖАХЛИВА (Стройте Номер - Build Number, Красное ВЕДОМОЕ высвечивание - Red LED flashing, Правильный - це Ok, тощо). Тобто перекладали машинним перекладачем.
Немає яви.

Це і є всі вади. Все хороше під катом:
(more…)

Цілий день користався програмою з поновленими іконками, про котру писав вчора. Нібито все чудово, гарно і зручно, але межі досконалості немає. Тому я поновив набір іконок, зробив початок шкали згори, трохи відтінив рівні, а також підправив форму іконок, враховуючи відсутність антиальясингу в 8-бітній стандартній піктограмі.
icons1.png

Завантажуйте звідси.

Все також хочу зконтактувати з автором, щоб віддати ці іконки.

Добрий вечір, хлопчики та дівчатка. Кожна людина, котра використовує безсмертний твір компанії Біла Гейтса, звертала увагу на індикатор гучності в системному трею. Хоча “індикатор” - то сказано дуже голосно, тому ж він показує лише два стани: є звук, чи немає. Щоб змінити гучність звуку треба пройти декотрими нехитрими маніпуляціями, що не так вже зручно як вам здається. І тут нам у пригоді стає маленька, але пруткенька програмка VolumeControl, котру написав вельмишановний пан Дмитро Мядзелець.

Ось ця іконка проміж індикатором розкладки та поштою і є тим, що замінює нам стандартний гучномовець.

І все з програмою добре, але є два моменти:
1. Іконка індикатора негарна, неначе виринула з минулого тисячоліття.
2. Іконка не схожа на стандартний гучномовець.

І мирився я з цим два чи три тижні, аж раптом мені спало на думку: “Дмитро, ти ж можеш намалювати іконки сам!”. Дійсно, можу! Отже, я взяв любу XaraXtreme Pro, а також Stardock IconDeveloper і зробив іконки самотужки. За допомогою Far Manager та плагіну Resource Browser ці іконки було вставлено замість оригінальних.
icons.png
На превеликий жаль, офіційний сайт програми (а з ним і емейл автора) захоплено кіберсквотерами, тому я не зміг зконтактувати з автором, щоб подарувати йому цей набір іконок. Знайшов скриньку на yandex.ru, написав, чекаю на відповідь. А поки автор відповість, я віддаю програму з новими іконками на ваш розсуд.

Сьогодні у Екслера спливла тема сліпого набору. На мене одразу нахлинули почуття ностальгічного характеру і я згадав як вчився набирати літери.

Колись давно-давно, коли комп’ютери були великими а монітори маленькими, я друкував двома пальцями. Потім я зробив левелап і почав застосовувати вісім пальців. Потім я вирішив пройти курс молодого бійця і почав випробовувати всілякі тренажери, то були всілякі літери, бебітайпи, тощо. Але якось жоден з цих тренажерів не зацікавив, навіть Babytype, де навчання подавалось у вигляді гри. Врешті-решт я натрапив на “Соло на клавіатурі”, де було не так нудно, бо автор постійно підбадьорював і щось розповідав, версія, якщо не помиляюсь, була 2.0. Але знову швидко закинув - не було чи то часу, чи то натхнення. За декілька років я поновив заняття (тобто почав з початку), версія була чи то 6.0 чи то навіть 7.0 (в ній вперше з’явилась латиниця, щоправда транслітерацією). Тренувався я на роботі, з мене співробітники часто кепкували. Сам я не особливо вірив в те, що закінчу заняття бодай колись - все продовжував набирати дивлячись на клавіатуру. І ось, пройдено 1 рядок, 2 рядка, 3… Знаю всі літери! І я зрозумів що в мене в мізках утворився тригер: треба - дивлюсь на клаву, треба - клац! - не дивлюсь. Отримавши натхнення, я пройшов-таки курс, при чому не тільки кирилицю, але й латиницю (щоправда як побічний наслідок, іноді плутаю літери е та у, але рідко).

Отже, сповнений спогадів, я почитав треди. І виявилось що є якийсь хитрий тренажер під назвою VerseQ, що він дуже потужний і наднауковий. Платний. Але й тут знайшлась радість: є новорічна безкоштовна версія! Закачав, буду самовдосконалюватись.

p.s. Є ще такий тренажер під назвою Stamina. Але мені він не пішов.

Деякий час задався питанням щодо синхронізації власного аутлука (ага, аутлука, покета, котрий синхронізується виключно з аутлуком) з зовнішнім інтернет-сайтом, щоб бути не тільки вільно-мобільним, але й тримати свій розклад там, де я можу його подивитись та поповнити з будь-якої точки світу. Знайшов безліч сервісів, програм, і ось випадково наштовхнувся на мега-статтю, в котрій автор неймовірно докладно розповів про всі нюанси двосторонньої синхронізації.

The Holy Grail of Synchronization: How to synchronize Microsoft Outlook (multiple locations), Google Calendar, Gmail, iPod, and mobile phone with Funambol / ScheduleWorld.

Ще б знайти примочку, щоб актівсінк синхронізував не з аутлуком, а з якимось пристоним клієнтом…

Ось доволі цікава серія статей по дизайну інтерфейсів від Джоеля Спольскі.
http://russian.joelonsoftware.com/uibook/chapters/1.html
Осбисто я узнав багато цікавого.

xp-ukr.gifНа додачу до попереднього. Крім редагування клавіатури самотужки, можна скористатись плодами тієї праці, що зробили інші хороші люди. Отже:

1. Ось інсталяційний комплект для встановлення в систему розкладки, в котрій поміняно лише дві речі: апостроф на місці, а також на цифровій клавіатурі крапочка буде ставити крапку чи кому в залежності від регіональних налаштувань, а не тупо кому як звичайно. Дякуємо ewild aka beb з форумів ru-board.
2. Ось типографська розкладка від Павла Урусова. В ній безліч типографських та не дуже спецсимволів, збудована на основі російської розкладки Іллі Бірмана. Справити враження ви можете, переглянувши схему розкладки. Розкладка також обладнана інсталятором.

Трохи жовчі: на перший пост щодо розкладок я в коменти отримав таке:

  1. Bobs says:
    Россия - всё. И Россия вас задавит костлявой рукой голода. Либо Сибирь будете топтать. Вот будующее украинского национализма. А я живу на Украине и буду с цветами встречать русские танки.

Дещо здивований безглуздістю коментаря.

p.s. Ще одне. Для того щоб скачати MSKLC треба пройти перевірку на сайті майкрософт. Тому кому треба, може його скачати з Рапідшари.

xp-ukr.gif Минулого разу я пообіцяв розповісти як встановити український MUI на вашу улюблену, пролиту слізьми, російсько/англомовну Windows XP. Завдяки козням підступної Майкрософт просто так скачати і встановити MUI (вірніше LIP) неможливо, якщо в вас не блискуча, офіційно куплена система. Тому ми підемо кружним шляхом: Спочатку ми підемо на сайт http://xpmuirus.narod.ru/ і уважно почитаємо що треба зробити. Там розписані всі переваги MUI перед LIP, що воно дає і чого не дає, а також викладено інструментарій. Для особливо нетерплячих я напишу все сам.

1. Завантажуємо з сайту Майкрософт український LIP (близько 5 мб).

2. Завантажуємо трансформ-пак з сайту творця або беремо в мене.

3. Розпаковуємо архів туди, де є мегабайт з 20 вільного місця, в тимчасовик каталог.

4. Копіюємо туди скачаний у п.1 LIP.

5. Запускаємо muitrans_uk.cmd і йдемо пити каву. Тим часом комп’ютер займається перепаковкою LIP в MUI, котрий має деякі переваги.

6. Випивши смачної та ароматної кави, ми повертаємось до комп’ютера і запускаємо те, що лежить в папці MUI_XP.

7. Після встановлення MUI в обов’язковому порядку насолоджуємось рідною мовою в інтерфейсі.

Велика шана і подяка DDDC, котрий створив пакет конвертації.

Всі ми постійно чи час від часу користуємось таким творінням ворожої програмістської думки як Windows XP. І всі ми бачили як нас, українців, дискримінують програмісти з Редмонду. По-перше в Windows, починаючи з версії 3.1 (раніше я просто не бачив) в розкладці був відсутній такий рідний, необхідний кожному українцю символ, як апостроф, замість нього було поставлено ворожо-окупантську літеру «Ё». По-друге, в консолі вінди, починаючи з Windows NT була відсутня (вірніше була, але некоректна) літера «і», файли з такою літерою просто не оброблялись.

Як наслідок першої вади, ми маємо змогу спостерігати в документах, на сайтах, в блогах і навіть на екрані телевізора (!) вживання ” замість апострофа. Це жахливо. Зв”язок, обов”язково, м”язистий - багато українців повисмикували в розпачі волосся, так з’явились оселедці.

У другому випадку все було не так, але все одно жахливо — користувачі такої необхідної програми як FAR страждали, на них зверхньо поглядали користувачі windows commander’a.

Але миритись і пристосовуватись - не наш метод! Справжній козак (чи козачка, милі жінки, no offence!) не буде пливти за течією! Тому, любі мої читачі, один черкаський парубок навчить вас як треба боротись за справедливість.

Отже, для того щоб відвоювати місце під сонцем для нашого любого апострофа, нам треба відредагувати клавіатуру. Але простий метод як у win3.x, завантаження файла розкладки в HEX-редактор і заміни ё на ‘ нам не підходить - тепер клавіатура знаходиться у динамічній бібліотеці. Тому ми витрачаємо трафік (500 кб) і завантажуємо з сайту www.klm32.com програму Keyboard Layout Editor Medium (саме ця версія безкоштовна). І в неймовірно легкій та ненав’язливій формі міняємо ненависне йо. Додатково я рекомендую додати на комбінацію з AltGr (як це зроблено з літерою ґ в оригінальній розкладці) різноманітних корисних символів, наприклад у мене є таке: @#&—±®™ґº[]{}©«»<>. Після редагування розкладки вискочить попередження щодо системи захисту файлів, необхідно примусити систему залишити відредаговану розкладку!

Інший спосіб - одразу скачати розкладку «Strange Ukrainian» і встановити в систему. Якщо російські літери необхідні лише епізодично - то нею користуватись саме воно.
Для того щоб улюблений FAR дивився лагідним поглядом на літеру і в імені файла, треба встановити спеціальну системну латку, котра править кодові сторінки таким чином, що windows сприймає українське майже як рідне.

Ну і найліпше для нашої, націоналістично налаштованної людини, щоб windows розмовляли українською, тобто встановлення українського пакету MUI. Про це ми поговоримо іншим разом, якщо комусь це буде цікаво.

Підкинули мені цікаве посилання, а саме досвід впроваждення Linux в учбовому класі м. Слов’янськ.

(more…)

Якщо ви заляпали свій монітор, залапали жирними руками клавіатуру, а мишку бридко торкатись, то найкращий засіб це відчистити - не купувати спецсерветки, а тупо помити звичайною мильною водичкою. Обережненько, спокійненько, розводимо трохи мила в водичці і м’якою ганчірочкою миємо. Коли помили - не менш м’якою ганчіркою витираєм насухо. Коли миємо монітор, то краще його вимкнути з мережі, чисто з паранойї. Рецепт годиться абсолютно для всього обладнання, навіть TFT-моніторів, за серветки до яких здирники-виробники беруть справжні гроші, але серветки ці схожі на лайно, і чистять відповідно.

Фотошоп Час від часу (причому ці часи все частіші) в мене з’являється необхідність в малюванні піксельної графіки. Раніше я лінувався, використовував старий добрий бойовий Фотошоп, котрий в мене зараз версії 7.0 (я любитель нивизни, але більше мені подобається софт котрий бігає хутко і завантажується швидко). Але для того щоб працювати в фотошопі з пікселем треба зробити багато чого, від налаштування одиниць виміру до вимкнення антиальясингу, що не тільки не дуже зручно, але й іноді набридає. І ось я почав ретельний пошук спеціалізованого піксельного редактора. І врешті-решт знайшов. Ним виявився… Фотошоп 5.5!

Отже, переваги Фотошопа 5.5 перед більш новішими версіями:

  • Не потребує інсталяції. Треба лише скопіювати декілька бібліотек з каталога вінди в теку з програмою
  • Невеличкий розмір. Разом з ImageReady воно займає 60 з лишком мегабайт, після розчистки - мегабайт 30-40.
  • Швидкість завантаження і роботи. Коли писали цю версію, комп’ютери були повільними і швидкими.
  • Зручно назначати і використовувати піксельні пензлі, пензлі з дізерінгом, тощо.
  • Чудово працює Define Pattern, за те що зробили з цією функцією згодом, програмістам Адоби мабудь гикається досі.
  • Ну і взагалі, повний набір функцій професійного редактора, робота з шарами, масками, тощо.

Також мені дуже сподобався редактор GraphicsGale. Спеціально розроблений для пікселів, анімації, тощо. Є шари, є палітри, робота з анімацією, є хитрі спецштучки, наприклад “OnionSkin” - напівпрозорий показ попереднього та наступного кадрів, сітки у кратних 8 пікселям розмірах, попередній перегляд анімації… Безкоштовна версія майже нічим важливим не відрізняється від платної, окрім збереження анімованих гіфів.

В кожного з нас є “джентельменський набір софта”, без котрого ми вже не уявляємо нормальну роботу на комп’ютері. Це всілякі менеджери гарячих клавіш, тулбарчики, файлові менеджери, мультимедіа-програвачі, тощо. Нещодавно мій (не дуже великий, але старанно зібраний) список таких програм поповнився програмою Launchy. Що вона робить? Дуже просто, при натисканні гарячих клавіш (в мене win+spacebar, по дефолту alt+spacebar) посеред вашого екрану вискакує гарна й незрозуміла штука:
Ось така
Коли ми починаємо набирати назву програми, то вона з’являється у вікні, також утиліта пропонує можливі варіанти. Можна індексувати свої ярлики, файли, музику, закладки, тощо. Плагіни в комплекті дозволяють шукати в пошукових машинах, закладках Firefox, в теках експлорера та робити підрахунки не завантажуючи калькулятора (причому підрахунки робляться доволі непогано - наприклад 2+2*2 дорівнює шести).

Майже випадково наштовхнувся на плагін для Вогнелиса під назвою Aaardvark. Трохи побавився з ним, і зрозумів, що це той самий інструмент, котрий мастхев людина, котра займається веб-дизайном. Не дивлячись на те, що я не професіонал в нарізанні сторінок, а кодити майже зовсім не вмію, цей плагін в мене прижився як рідний. Що він вміє? Він вміє показувати структуру завантаженої сторінки, причому показувати той елемент, на котрий наведено мишу. Можна збільшувати-зменшувати область показу, подивитись код виділеної частини, змінити кольор, прибрати кольор, видалити елемент зі сторінки взагалі, тожо.

Існує також яваскриптовий букмарклет, котрий працює в Опері.


Після довгих пошуків достойного рендерера для Google Sketchup, було знайдено дещо під назвою Kerkythea.

Встановив і дивуюся: інтегрується бездоганно, є підтримка джерел світла, рендерить в міру довго і дуже якісно, має мізерні розміри, а до того ж повністю безкоштовний. Є бінарники під Лінукс та Віндовз, планується порт під Мак. Погано що вони приймають Donations тільки у PayPal - я б з десяток баксів послав, чисто із вдячності.

Можна подивитись галерею робіт.

Пан [info]Алекс Екслер нещодавно народив статтю щодо вільного програмного забезпечення. Задвалося б, на цю тему вже говорено-переговорено, супротивники наводили одні аргументи, прибічники інші, до аргументів йшли контр-аргументи і священна війна тривала й тривала. Але такого прекрасного я ще не бачив. Враження неначе прес-служба Майкрософт відповідає чесно і неупереджено що ставити лінукс чи віндовс. Від пересмикувань, напівправди до відвертої брехні.

Коротше, фабула така: Міністерство Зв’язку Росії збирається дати “добро” вільному ПЗ:

Мининформсвязи готовится внести определенность в использование свободного ПО в органах государственной власти и муниципального управления. Следующим шагом может стать включение свободного ПО, в качестве предмета, в создаваемую министерством систему массового обучения и аттестации специалистов в области ИКТ.

Пан Екслер пророкує Армагедон в сфері програмного забезпечення, вдаючись до чудових прийомів.

Давайте разбираться. Итак, предположим, Мининформсвязи (или еще какое-то министерство или даже президент) издали высочайший указ: всем органам власти срочно перейти на свободное ПО. Под свободным ПО в данном случае, вероятно, подразумевается какая-то из версий Linux (с хорошим GUI) и Open Office.

Давайте! Згоден!

Хочу трохи пройтись по тексту.
(more…)

Спочатку було слово, і слово це було сказане Білом. І слово це було AVI. І було всім добре. Але слово це було коротке, і не могло вмістити в себе багатьох речей. Тому відступники сказали: “Матрьошка!”. І з’явився MKV. Інші сказали “Ох! Г-м-м-м!” І з’явились OGG та OGM.


Я, як людина темна, в повсякденному житті не використовував неканонічні формати, тому ісконно дивився AVI і в вус не дув. Але лиха доля примусила мене почати качати з одного сайта красіве аніме (хто сказав “хентай”?), і я був вимушений думати, як би мені згодувати загадкову матрьошку моєму новому і блискучому дівіді-плеєрі. Під час розбору польотів я наштовхнувся на багато різноманітних неканонічних штукенцій, наприклад відео в форматі h264 і аудіо в форматах OGG та AAC.
(more…)