Керуючись коментами з Альдебарану (хе-хе) прочитав цю книгу. Книга починається з тьорок братків, котрі пишуть листа в Підземну Канцелярію пекла - початок, котрий мало не примусив мене на цьому зупинитись. Але не зупинився, про що ані грама не жалкую. Книга мені нагадала пречутовий твір Роберта Шеклі “Принеси мені голову прекрасного принца”, але з переносом в реальність сучасної Москви, а також доданням хакерсько-бандитської тематики (хоча хакерська частина дещо профанізована, з присмаком голівудщини).

Отже, що ми маємо: Демонів в асортименті, янголів (1 штука), бандюганів (багато), вампірів (1 штука), мисливців на вампірів (4 штуки), згадки про Васю Пупкіна (безліч). Причому цей Вася Пупкін мене дратував всю книгу, але в кінці автор трохи пом’ягшив це враження, хоч і не дуже. Дуже дратували “бандюганські тьорки” на самому початку, але з рештою на цьому зупинилися.

http://lib.aldebaran.ru/author/musanif_sergei/musanif_sergei_podzemnaya_kancelyariya/

До речі, Альдебаран чомусь лежить (чи просто недоступний для мене), тому ось посилання на фікшнбук.
http://fictionbook.ru/en/author/musanif_sergeyi/podzemnaya_kancelyariya/

Коротше, хоч я й не любитель жанру “гумористична фантастика”, але цю книжку я б оцінив на чесну четвірку. Не шедевр, але з міцним “добре”. Читати один раз, бо хоч і є трохи претензій на філософію, але вони не варті уваги.