Fanex

Пан Алекс Екслер нещодавно народив статтю щодо вільного програмного забезпечення. Задвалося б, на цю тему вже говорено-переговорено, супротивники наводили одні аргументи, прибічники інші, до аргументів йшли контр-аргументи і священна війна тривала й тривала. Але такого прекрасного я ще не бачив. Враження неначе прес-служба Майкрософт відповідає чесно і неупереджено що ставити лінукс чи віндовс. Від пересмикувань, напівправди до відвертої брехні.

Коротше, фабула така: Міністерство Зв’язку Росії збирається дати “добро” вільному ПЗ:

Мининформсвязи готовится внести определенность в использование свободного ПО в органах государственной власти и муниципального управления. Следующим шагом может стать включение свободного ПО, в качестве предмета, в создаваемую министерством систему массового обучения и аттестации специалистов в области ИКТ.

Пан Екслер пророкує Армагедон в сфері програмного забезпечення, вдаючись до чудових прийомів.

Давайте разбираться. Итак, предположим, Мининформсвязи (или еще какое-то министерство или даже президент) издали высочайший указ: всем органам власти срочно перейти на свободное ПО. Под свободным ПО в данном случае, вероятно, подразумевается какая-то из версий Linux (с хорошим GUI) и Open Office.

Давайте! Згоден!

Хочу трохи пройтись по тексту.

На самом же деле - черта с два! Большинство “преимуществ” так называемого свободного ПО - чистый миф. Перевод органов государственной власти на свободное ПО даже по самым предварительным прикидкам обойдется уж явно не дешевле оснащения компьютеров обычным лицензированным софтом MS и других популярных производителей, а уж глюков и проблем при этом будет на много-много порядков больше. Это при правильном подходе к проблеме. А при том, который в этой сфере обычно практикуют, это приведет просто к катастрофе.

Цікаво, і яким же це чином трапиться катастрофа? Декілька високооплачуваних спеціалістів збирають дистрибут лінукса, в котрому включено все, від офісних до поштових програм та розсилають його зверху, водночас підкладаючи в репозиторій фікси. І все. Налаштувати на місці ні грама не важче ніж з лінуксом.

1. Нужно найти соответствующее количество специалистов, которые смогут установить и настроить Linux и Open Office. Этих специалистов на самом деле единицы (далеко не все, у кого дома стоит Linux, в состоянии установить его и настроить на самых разных компьютерах). При этом еще нужно учитывать тот факт, что Linux’ы-то разные и на самом деле могут довольно сильно отличаться друг от друга. Ну, предположим, спец, который может установить одну версию Linux, при необходимости разберется в том, как установить и настроить другую, но тем не менее.

Цікаво, як давно він цікавився кількістю спеціалістів з Юніксів? Навіть на світанні Вінди спеців з Юніксів були не одиниці, а набагато-набагато більше. Щодо встановити лінукс та опенофіс, то це взагалі смішно, зараз не просто більшість, а абсолютно всі дистрибутиви встановити мало не легше ніж віндовс, опенофіс завжди в комплекті. Щодо “отлічатся друг от друга” - то пан Екслер доволі некрасиво пересмикує умови завдання, а саме те, що немає жодного сенсу централізовано встановлювати різні дистрибути лінукса. Якщо береться міністерство, то регламентується не тільки дистрибут, а навіть залізо, котре варто ставити, а варто ні. Це вам не домашня тачка, врешті-решт.
Пересмикування.

Так вот, где брать этих специалистов и сколько им платить? Уж явно больше, чем студентам, от которых требуется понажимать кнопку “Далее” при установке Windows XP и MS Office, потому что как бы кто не относился к продуктам MS, но установить их может даже самый начинающий пользователь, чего о Linux не скажешь даже рядом.

Де брати спеціалістів? Нагадую, це міністерство. Виховувати. Навчати. Платити їм, звісно треба, не без того, але що краще, віддати гроші монополісту-корпорації з-за кордону, чи підняти рівень ІТ у власній країні? Щодо “студентів, натискаючих кнопку далі” - по-перше таким кадрам не місце на відповідальних посадах, а по-друге, зараз установка того чи іншого пакету з репозиторію не потребує навіть натискання кнопки далі. Якщо і потребує, то не важче ніж встановити офіс.
Відверта неправда.

2. Найденные и оплаченные должным образом специалисты должны найти и установить соответствующие драйверы самой разнообразной, иногда весьма экзотической периферии и комплектующих, установленных на компьютерах органов гос-власти. А это весьма нетривиальная задача, в отличие от установки XP. Потому что, во-первых, в дистрибутиве Linux и рядом нет такого количества драйверов под самые разнообразные устройства, как в XP, а во-вторых, драйверы под эти устройства и периферию не так-то просто найти в Интернете. В результате часть устройств или периферии или не заработают, или будут работать довольно криво.

Сучасні лінукси пречудово працюють з старим, та і новим обладнанням. Найбільша проблема саме нове, виробники котрого не потурбувались про драйвери. Щодо “екзотичності обладнання”, пан знову пересмикує. З обладнання в міністерстві є доволі стандартний список періферії, котрий іноді перемежається тим чи іншим пристроєм. Але ці пристрої можна замінити. І навряд чи пристрій потягне на вартість ліцензії, наприклад, Офіса. Щодо “довольно криво” - то сказано заради красного словця. До того ж, якщо наступить “час ікс”, ніхто не каже що миттєво треба встановити лінукс, це значить що не будуть куплятись нові ліцензії, отже на нове залізо (список несумісного буде узгоджувати міністерство), а старі компи будуть обладнуватись лінуксом поступово.
Знов-таки, у випадку Лінуксу на місці повинен бути лише інтернет, декілька високооплачуваних спеціалістів можуть налаштувати сервери та станції по всій країні не сходячи з місця.
Отже, пересмикування.

3. Далее специалисты должны будут найти и установить аналоги тех программ, с которыми сотрудники этих учреждений привыкли работать под Windows. Это всякое разное прикладное и сервисное обеспечение: антивирусы, архиваторы, плееры и так далее и тому подобное. Для большинства из них какие-то аналоги найдутся. (Часть из них будет заметно более неудобная и кривоватая, но это в расчет не берем.) Для некоторых - не найдутся вообще. Или не установятся.

По-перше аналоги програм беремо в репозиторії. Те, до чого звикли співробітники нас не хвилює, тому що вони будь-які зміни сприймуть негативно. Дуже цікавий список необхідного софта: антивіруси - неактуально поки лінукс не став надпопулярним, а тоді й будуть антивіруси, архіваторів - хоч дупою їж, той же 7зіп та вінрар, плеєрів - як гівна, і так далі і тому подібне - в дупу, бо на робочому місці треба не бавитись а працювати.

Зверніть увагу, тут немає згадки про ті галузі, в котрих Лінукс і вільне ПЗ дійсно слабкі: використання як домашньої тачки (іграшки), та спеціалізовані професійні галузі, наприклад видавництво (фотошопа, ілюстратора, кварка та індизайна немає). Те що пан Екслер порахував неначе створене для використання вільного ПЗ.

Відверта брехня.

4. А теперь самое главное. Практически все сотрудники этих учреждений умеют работать с XP, MS Office и программами под Windows. Этому их не нужно обучать. А Linux и Open Office они в первый раз в глаза видят. Их нужно будет обучать. Разговоры о том, что, дескать, да Linux - да он внешне тот же Windows XP, а уж Open Office - он вообще как MS Office - оставьте для дурачков. Там есть весьма существенные отличия, которые не играют большой роли для спецов, но для офисного планктона - да их год нужно будет обучать всем этим пользоваться. Кто, во-первых, будет обучать, а во-вторых, кто оплатит многие месяцы простоя, глюков, сбоев, потерь документов и так далее?

Від нахабної неправдивості цієї заяви в мене збільшився тиск. Тому що практично всі співробітники цих установ мало того що не вміють прачювати з ХР, Офісом та програмами під Віндовс, але й всіляко пручаються можливості їх навчити. “Ета тєхніка слішком сложная”, ага. Тому ми досі маємо здоровенні файли поштою, сформатований пробілами текст, записану послідовність дій щоб відкрити ту чи іншу програму, та головняк енікейщиків. Розмови щодо “оставьте для дурачков” призначені саме для цих самих дурників. Ці суттєві відмінності для нормального користувача не мають значення, а для пересічного офісного робітника взагалі складаються тільки іншим виглядом іконок, тому що він як не знав про стилі документа, то й не знає. Якби їх “год нужно будет обучать” під Віндовз, то ми мали б в рази і рази більшу освіченість. Щодо “простоя, глюков, сбоев, потерь” - не більше ніж під віндовсом. Автозбереження є і в опенофісі, а простої з-за ледачості добре виховуються позбавленням премії, що для держслужбовця набагато страшніше необхідності вивчити новий програмний продукт.

Тому тут найнахабніша брехня за всю статтю.

5. Во многих учреждениях сотрудники работают на своих собственных специализированных программах анализа, учета и так далее, написанных под Windows. Кто их будет переписывать под Linux (программистов, пишущих под Linux, единицы), кто их будет внедрять и сопровождать?

Тут мені стає смішно. Ті хто писав софт, буде портувати його під Лінукс. Тому що в іншому випадку вони можуть втратити солодкі заповлення. Врешті-решт в багатьох випадках можна використовувати емуляцію віндовс як тимчасове рішення. Щодо “одиниць хто пише під Лінукс”, то в мене волосся стало дибки від подібного доводу. Ті хто пише під вінду, може писати під лінукс. Ті хто пише на сі, можуть писати і на паскалі, і на бейсику, і на перлі - тому що для програміста синтаксис мови - то вторинна річ, а навички програмування платформо- і мовонезалажні. Врешті-решт, згадаємо благословенні 1994-1996 роки, коли це ж саме можна було сказати про программування під віндовс, тони софта під дос писаного на Кларіоні, ФоксПро, Паскалі та ін. І що, хтось вмер? До речі, перевчатись персоналу прийшлося набагато більше.
Тому тут - пересмикування та брехня.

6. Потребуется писать новые программы под эти учреждения. Опять же - кто их будет писать, внедрять и сопровождать, а главное - за какие деньги?

За гроші зекономленні на купівлі ліцензій на офіс. Ті хто писав до того. Якщо не впораються - знайти інших.

Пересмикування.

Далі там є багато хороших добрих слів, з пікантними краплинами правди, що тільки відтіняють брехню.

Завершується це песимістичним:

В общем, это все было бы очень весело, если бы не было так грустно. Они уже даже не хотят “как лучше”. Они упорно хотят “как всегда”.

Вся стаття мені нагадує доводи малого, котрий не хоче йти до зубного лікара чи робити щеплення від болячки. Бо воно буде “боляче”, “свербіти”, “боязно”, “немає часу”, “я хочу поспати”, “неприємно” та т.ін. Цілковито ігнорується декілька моментів:
1. Гроші що будуть витрачатись, витрачатимуться на підняття економіки та галузі вцілому, а не будуть уходити за океан в Редмонд.
2. Буде яка-неяка стандартизація і уніфікація ПЗ.
3. Неминуче збільшення зростання кількості і якості спеціалістів.
4. Можливе зростання рівня користувачів.
5. Неминуче збільшення кількості та якості ПЗ під Лінукси, отже менше приводів _не ставити_ лінукс на роботах. Та сама 1С після централізованого введення Лінуксів неминуче портує свою бухгалтерію під них, інакше знайдеться інший стандарт де-факто.

Друзі, в мене від цієї статті обурення з самого ранку, і нагадує мені вона репортажі ОРТ про Україну, отже я не міг стриматись щоб не розписатись.

Про себе: я не є фанатом лінуксів, юніксів та опенсорса, тому що весь мій досвід роботи з лінуксом - це вирячитись на лінукс ще в 199х, декілька раз бачити його у друзів, та запускати LiveCD Ubuntu та Kubuntu, що я безкоштовно отримав поштою. Останні дистрибутиви запевнили мене, що в 90% офісів лінукс можна ставити хоч зараз без будь-якого напруження зі сторони персоналу, і лише декілька спецпрограм не перекриються стандартним дистрибутивом. Але я певен, що в разі централізовнанного введення бодай по міністерствах, проблема софта вирішується.