Fanex

Нещодавно з Льолькою вирішили подбати про власне здоров’я: купили новий фільтр для води. Раніше я користувався глечиком “Бар’єр”, котрий собою являв хорошу штуку, але мав безліч вад: задовго чекати поки набереться і недовгий (350 л.) ресурс картріджа. Тому я взяв трудові чесно зароблені гроші і як раз перед Новим роком купив фільтр зворотнього осмосу за 1250 грн. Але передноворічні клопоти не дозволили мені встановити фільтр в той день і я зробив це одразу після новорічних свят. Тепер досвід користування складає два тижні і я можу зробити деякі підсумки. Котрі, рівно як і жахлива історія від якої холоне кров (але з щасливим фіналом) знаходиться під катом.

Отже. Встановлення і монтаж заняли небагато часу, мало не лічені хвилини - набагато більше часу відняло вивчення інструкції. В цьому місці мої теплі слова тим людям, хто цю інструкцію складав - ви могли б й не обтяжувати себе, все одно вона убога і представляє не дуже багато практичної цінності.

Фільтр обладнаний JG-фітінгами, котрі дуже легко монтуються - просто засунь трубочку до упору і все. А от витягнути його не так вже й просто - спеціальна втулка блокує зворотній хід трубочки. Тому я не полінувався і поїхав в фірму, де я брав фільтр.

А тепер обіцяна моторошна історія.
Отже, виходжу я на зупинці “Кінотеатр “Мир” і йду, натягаючи перчатки. Відчуваю дуже сильний удар в лоба. Падаю. Виявляється коли я звів очі долу, я не побачив відкритої вгору ставні сусіднього ларька за що і потерпів - вдарився навіть не об металеву дурезну ставню, а за тонку залізну клямку для замка. Добре що я, керуючись несподіваним імпульсом, одягнув не шерстяну шапку-презерватив, а шкіряну з хутром вушанку. Не буду пафосно казати що вона мені врятувала життя, але від низки швів та ймовірності проламаного черепа вона мене вберегла. Тепер в шапці дірка, але вона мені як рідна.

Як виявилось, демонтувати фітінг дуже легко: треба лишень натиснути на блокуючу втулку і притиснути її вниз та спокійно витягувати трубочку.

Висновки після двох тижнів використання.
Вода дуже смачна, став за собою помічати акваголізм - постійно бігаю і набираю з краника води. П’ю і знову бігаю. Набагато зручніше - не треба пам’ятати наповнити глечика. Вода виходить майже кімнатної температури - за ніч зігрівається в накопичувальному баці. Страви мають дещо інший смак. Приємніше, й набагато. Стало неприємно чистити зуби - воду з водопроводу стало гидко просто брати в рота, користуюсь стаканчиком (до речі, про зубну щітку, купили з Льолькою собі електричну - якщо не буде ліньки, розпишу враження). Ну і найголовніше: позбавились від паскудних бутлів, в котрих кохана відстоювала воду для квітів, тепер поливає одразу з фільтру, собівартість води дозволяє.

Гроші
У що мені обійшовся фільтр і робота по встановленню:
1. Фільтр - 1250 грн.
2. Додаткові каналізаційні труби (одна для відводу дренажної води з фільтру і трійник для подальшого підключення посудомийної машини) - 10 грн.
3. Пляшка шампанського - 0 грн (отримав у подарунок бо купляв перед Новим Роком).

Собівартість.
1. Раз на 2-3 роки треба міняти мембрану, котра коштує 40 баксів.
2. Приблизно раз на пів-року треба міняти комплект попередніх фільтрів - це десь 40 гривень.
3. Приблизно половина води (40%) йде в каналізацію, тому збільшуємо вартість літра по лічильнику вдвічі (зараз плачу не за лічильником, тому цей пункт пропускаю).
Тому перші два роки (поки не поміняю мембрану) собівартість води складатиме для мене 1.92 грн на день, включаючи амортизацію фільтра, а потім - 55 копійок на день, що для мене цілком прийнятно.

За смаком вода добряче перевершує бутльовану.