В дальокі-дальокі часи, коли монітори були маленьким, а комп’ютери повільними, працював я в рекламній газеті “Ринок-Черкаси”, в якій я з непомірним завзяттям і майстерністю робив рекламні макети та верстав газету. І спостерігав за дивною еволюцією мегапотужних ворожок, котрі замовляли в нашій газеті (де, самі розумієтє, реклама дорога, бо лише рекламою живе ця газета) неабиякі площі.

Спочатку нам гадала, віщувала, пророчила долю цілителька та спасителька Христя. Потім її естафету підхопила цілителька Світлана. За нею працювала над здоров’ям нації цілителька Ірина.

У кожної була своя метода: одна розкидувала камені-руни, інша - викочувала яйцем, йще якась - накладала руки, та інше. Але всі були зі святими іконами, ісполать, навіть та що розкидувала руни (котрі, як мені здається, не мають відношення до християнства аж ніяк).

Рецепт рекламного блоку був універсальним:

Цілителька [ім’я] гадає, віщує, пророчить долю, зціляє, дає натхнення і заглядає за обрій!

[Потім йшла хвалебна секція]
Цілителька [ім’я] має прямий зв’язок з небом і може викатати яйцем будь-яку болячку, будь-який недуг, тому що вона така класна.

[Потім була секція листів від читачів, над якою я часто реготав]

Мій маленький хлопчик пісявся в ліжко, доводилось одягати його в памперси! Що б ми не робили, він все одно пісявся. І однажди ми спробували піти до цілительки [ім’я] і вона викатала та викакала йому яйцем! Після цього малюк не тільки через рік перестав пісятись, але й почав ходити! Ми славимо нашу цілительку [ім’я], щоб їй було здоров’я!
Іван Голозадрищенко, с.Бур’янці, Кізятинсього району.

Опісля цього був росклад прийому, в якому було сказано місце, дати і час прийому. Зазвичай це був великий зал кінотеатру “Україна”, тобто приміщення, в котре може прийти чимало народу. Вхід був завжди вільний, але після сеансу можливо було лише за 40-60 грн. потрапити на індивідуальний прийом, а також купити всі необхідні амулети (явно християнська річ, ага).
Діяла вона на підставі закону “Про підприємництво”.

Кожного тижня приїжджала інша ворожка і викочувала новим яйцем.

Але виявилось у фірми, котра заправляє цим угодним (ісполать) дєлом, схвачено все не тільки на ворожко-християнській ниві, бо не забутий був і Астрал: я в газеті “Бульвар” (не питайте як опинився за читанням такої газети) побачив величезний рекламний блок з до болі знайомою структурою, лише замість тіток в хустках та іконами на фото було зображено кота-сфінкса та такого ж лисого мужика в космічно-блискучому одязі.

p.s. Якось після публікації величезної реклами з людиною-котра-допоможе-заробити-щастя-гроші-і-це-абсолютно-безкоштовно (прізвище вилетіло з голови, крутиться Юрій Лонго, але щось таке іноземне, на кшалт Уебер чи ще якийсь Наєбер) до нас в редакцію дзвонив чувак з претензією, мов, я грошей відправив, амулет щастя отрима, а щастя немає, повертайте мені негайно!

p.p.s. В газеті йде реклама безлічі ворожок, кожна має ліцензію, здається від МОЗ. Цікаво, як такі ліцензії отримуються? Я розумію через бабло, але… Ліцензована МОЗ ворожка - це сильно.

Це все було навіяно постом, в котрому я пообіцяв написати історію про ворожок Черкащини.
[info]Зуля, я твій промінь отримав, дякую.